Нівелювання (GPS нівелювання), Киев

НІВЕЛЮВАННЯ У процесі розвитку знімальної мережі, одночасно визначають положення точок у плані і по висоті.
Висоти точок знімальної мережі визначають геометричним або тригонометричним нівелюванням.
Технічне нівелювання Ходи технічного нівелювання прокладають між двома вихідними знаками у вигляді одиночних ходів або системи ходів з однією або декількома вузловими точками.
Прокладання замкнутих ходів, що опираються обома кінцями на один і той самий вихідний знак, не дозволяється.
У мережу технічного нівелювання включаються всі пункти планових мереж згущення (полігонометрії, трилатерації, тріангуляції), які не включені в мережу нівелювання IV класу.
Довжини ходів технічного нівелювання визначають у залежності від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання. Допустимі довжини ходів наведено в таблиці.
Для виконання технічного нівелювання застосовуються нівеліри із збільшенням зорової труби не менше 20-х та ціною поділки рівня не більше 45'‘ на 2 мм, нівеліри із самовстановлювальною лінією візування, а також теодоліти з компенсатором або з рівнем на трубі.
Таблиця 8
Характеристика ліній Довжини ходів (у км) при перерізах рельєфу
0,25 м 0,5 м 1 м і >
Між двома вихідними пунктами 2,0 8 16
Між вихідним пунктом та вузловою точкою 1,5 6 12
Між двома вузловими точками 1,0 4 8

Нівелірні рейки повинні мати шашковий малюнок із сантиметровими або двосантиметровими поділками.
Нівелювання виконують в одному напрямку. Відліки по рейці, що встановлена на нівелірний башмак, костиль чи вбитий в землю кілок, беруть по середній нитці.
Порядок спостережень на станції такий:
— відліки по чорній та червоній сторонах задньої рейки;
— відліки по чорній та червоній сторонах передньої рейки.
Розходження значень перевищення на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається 5 мм.
Віддалі від приладу до рейок визначають по крайніх віддалемірних нитках труби. Нормальна довжина променя візування 120 м. За добрих умов видимості та спокійних зображеннях довжину променя можна збільшити до 200 м.
Нев'язки нівелірних ходів або замкнутих полігонів не повинні перевищувати величин, що обчислені за формулою:
fh = 50 √L (мм),
де L — довжина ходу (полігону) в кілометрах.
На місцевості із значними кутами нахилу, коли кількість станцій на 1 км ходу більше 25, допустима нев'язка підраховується за формулою:
fh = 10 √n (мм),
де n — кількість штативів у ході (полігоні).

У процесі технічного нівелювання одночасно нівелюють окремі характерні точки місцевості, стійкі щодо висоти об'єкти: кришки люків, головки рейок на переїздах, пікетажні стовпи вздовж доріг, великі камені і т. ін. Висоти наведених точок визначають як проміжні при включенні їх у хід. Кожна проміжна точка повинна бути замаркірована або на неї повинен бути складений абрис з промірами до ближніх орієнтирів. Особливу увагу треба приділяти визначенню урізів води.
Програма дослідження та повірок нівелірів і рейок:
1. Перевірка установчого рівня.
2. Перевірка плавності обертання верхньої частини нівеліра. Розходження між відліками по кінцях рівня, які отримані в прямому і зворотному ходах, на одних і тих же установках не повинні перевищувати 40'‘ для нівелірів типу Н-3 і нівелірів з компенсатором.
3. Визначення коефіцієнта далекоміра. Коефіцієнт К має відрізнятися від 100 не більше ніж на 1%.
4. Визначення кута і між лінією візування нівеліра і горизонтальною площиною. Величина кута і, тобто проекція на вертикальну площину кута між віссю рівня і візирною віссю труби має бути менше 10’‘.
5. Визначення середньої квадратичної помилки самовстановлення лінії візування і помилки недокомпенсації у нівелірів з компенсатором. Вони не повинні перевищувати величин відповідно 0,5’‘ і 5 мм.
6. Визначення помилки дециметрових поділок рейок.
7. Визначення середньої довжини метрових інтервалів рейок.
8. Помилки дециметрових і метрових інтервалів рейок мають бути не більше 1 мм.
9. Визначення різниці висот нулів рейок.
Топографическая съемка