Знімання підземних комунікацій, нанесення на план, погодження
Підземні комунікації і споруди, що мають пряме відношення до них, є одним із основних елементів змісту топографічних планів.
Топографічні плани, на яких відображені підземні комунікації, слід створювати відповідно до вимог існуючих Інструкції та інших діючих нормативних документів.
Елементи підземних комунікацій слід відображати на топографічних планах у відповідності з діючими «Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та умовними знаками для планів підземних комунікацій.
На топографічних планах треба відображати точне планове і висотне положення підземних комунікацій установленої класифікації по трьох групах:
— трубопроводи;
— кабельні мережі;
— тунелі (загальні колектори).
До трубопроводів відносять мережі водопроводу, каналізації (різних систем), теплофікації, газопостачання, дренажу, а також мережі спеціального призначення (нафтопроводи, мазутопроводи, паропроводи, шлакопроводи і т. ін. ).
До кабельних мереж відносять мережі сильних струмів високої і низької напруги (для освітлення, електротранспорту) та мережі слабкого струму (телефонні, телеграфні, радіомовні і т. ін. ).
Тунелі слугують тільки для розміщення кабелів. У загальних колекторах розміщують мережі різного призначення.
Топографічні плани, контурним навантаженням яких є підземні комунікації, допускається створювати поєднаними або роздільними.
Роздільні плани створюють при великій насиченості території контурами забудови і підземними комунікаціями. Такі плани створюють на розвантажених дублікатах топографічних планів масштабу 1:500 (1:1000). На розвантажений дублікат можуть бути нанесені всі мережі або, в залежності від густоти мереж, одна або декілька груп (видів) прокладання (наприклад, план мереж водопроводу, план електричних мереж тощо).
Не допускається створення планів підземних комунікацій шляхом збільшення планів дрібніших масштабів.
Вихідними матеріалами для створення планів підземних комунікацій є:
— матеріали виконавчих знімань;
— матеріали знімань елементів існуючих (раніше прокладених) підземних комунікацій;
— каталоги і профілі споруд і ліній підземних мереж;
— архівні матеріали обліково-довідкового характеру;
— дані організацій, що експлуатують мережі;
— матеріали знімань минулих років, що слугують основою для створення планів підземних комунікацій.
Безпосередньо знімання підземних комунікацій виконують тільки в тих випадках, коли плани на них втрачені і виникла потреба їх відновити.
Знімання підземних комунікацій треба виконувати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.
Виконавче знімання підземних комунікацій виконують у масштабі 1:500 у відкритих траншеях у період і по закінченні будівництва.
Виконавчий план складають на існуючому топографічному плані, що використовується для складання проектів підземних прокладань.
Рекогносцирування підземних комунікацій (на території населених пунктів і промислових підприємств) складається з підготовчих робіт і відшукування мереж на місцевості.
Напрямки ліній раніше прокладених комунікацій між колодязями, а також без колодязних комунікацій визначають за допомогою електронних приладів пошуку — трасошукачів і трубокабелешукачів, а там, де ці прилади використати неможливо, — шурфуванням.
Знімання існуючих підземних комунікацій складається із планово-висотного знімання їх виходів на поверхню землі і знімання ліній, що виявлені за допомогою приладів пошуку або розкриття шурфами.
Планове положення всіх виходів підземних комунікацій визначають від пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, а також від кутів капітальних будинків, споруд, колодязів і т. ін.
Знімання виходів раніше прокладених підземних комунікацій виконують лінійними засічками, способами перпендикулярів, створів і полярним способом.
Середні помилки планового положення точок підземних комунікацій, які визначені електронними приладами пошуку, відносно найближчих капітальних будівель (споруд) і точок знімальної основи, не повинні перевищувати 0,7 мм у масштабі плану.
Граничні розходження між значеннями глибини закладання підземних комунікацій, що визначені електронними приладами пошуку під час знімання і одержаних у результаті контрольних польових вимірювань, не повинні перевищувати 15% від глибини закладання.