Українська вишиванка класична, вишита кольоровими нитками, стилізований геометричний орнамент. Повністю ручна робота. Тканина — льон
Виши́ванка (вишива́нка) — розмовна назва традиційної української вишитої сорочки. Багато варіацій дизайну вишиванки було створено у XIX сторіччі. Зазвичай їх виготовляли із саморобного полотна, яке ткалося на верстаті. Місцеві особливості зазвичай знаходили відображення в орнаменті сорочки.
Вишиванка — це, насамперед, красива біла сорочка з довгими рукавами, деякі ділянки якої прикрашені вишиванням. У вишитих орнаментів, які різняться від регіону до регіону і спершу здаються простою окрасою, є символічне значення. Часто візерунки містять абстрактні зображення квітів, очей, людей та різних символів кохання або сімейного щастя. Використовуються ті кольори — чи то червоний і чорний, як на сході України, чи то білий і синій, як у західній її частині — що означають радість і смуток, кохання та ненависть, позитивні та негативні сторони буття. Як правило, переважають червоний або білий, отже сорочка символізує більше добро, аніж зло. Але обов’язково повинно бути щось негативне, бо таким є життя, тому й додається трішки чорного або голубого.
Ручна робота цінується!
У нещодавньому Інтернет-опитуванні на тему вишиванки у теперішньому житті, 28% опитаних відповіли, що вони одягають її у вихідні та на свята, а ще 14% сказали, що не уявляють гардеробу без неї. Що стосується 58% людей, у кого такої сорочки ще немає, 85% з них сказали, що дуже хочуть її придбати.
Однією з причин, чому вишиванки в багатьох українців ще нема, є ціна. Справжня вишиванка потрібує ручної роботи, за традицією це — справа молодих жінок. Безперечно, на вишивання потрібно багато часу, і тому якісна сорочка продається за ціною понад 400 гривень, що складає третину офіційної середньої місячної зарплати
Бережімо свою сутність, національну історію і символіку предків, щоб бути повноцінною нацією у власній вишиванці.